Буковинське народне віче 3 листопада 1918 року належить до найвизначніших подій в історії україн-ського населення Буковини. У цей переломний момент багатовікової історії українців краю вирішувалася його державна приналежність, історична доля. Натхненні прикладом Східної України, що проголосила у листопаді 1917 р. Українську Народну Республіку, включилися у боротьбу за свою державність і українці західноукраїн-ських земель. Саме в руслі бурхливих подій національно-визвольної революції листопадового 1918 р. й відбулося знамените Народне віче у Чернівцях, в якому взяло участь майже 10 тис. осіб. Буковинське народне віче своїм рішенням визнало рівноправність національних меншин на території краю, традиції толерантності, взаєморозуміння, доброзичливості між людьми різних націй і конфесій, різних мов і звичаїв буковинського краю.

«Земля моя відроджена - Буковина» - саме під такою назвою відбувся вечір у БНТД «Молодіжний», присвячений 93-річниці Буковинського віча. Під супровід ніжних акордів музики ведуча свята Анастасія Репеха повела всіх присутніх тернистою стежиною історії нашого краю - звитяжною боротьбою українців Буковини за свою незалеж-ність, державність і наполегли-вістю у розбудові суверенної України. Як завжди, своїм спі-вом звеселяли ди-пломанти обласного огляду народної творчості «З любов’ю до рідного краю», присвяченому 70-й річниці утворення Чернівецької області, фольклорний гурт «Співочі бабусі», вокальний ансамбль «Джерело», лауреати фестивалю «Хотинська твердь-2011» колектив «Троїстих музик» тощо. А підготувала святкові урочистості з нагоди прилучення Північної Буковини до України людина, праця якої, на перший погляд, така непомітна, але вагома справа - В. І. Федишина.

Минули десятиліття, та твердо висловлене й записане в резолюції віча жадання буковинців «Хочемо до України» надійно лягло однією з цеглин у міцну підвалину нашого спільного українського державного дому. Тож бережімо історію, не руйнуймо того, до чого століттями йшли діди і прадіди, адже лише одне байдуже ставлення мешканців нашого міста до таких подій, про що промовисто говорила картина напівпорожнього залу БНТД, свідчить про відхід у небуття сподіваних предківських мрій про єдину квітучу Україну.

Інна РУСНАК