Це свято Василя Великого, день обрізання Господнього, відзначається 14 січня. Ісус Христос на восьмий день після свого Різдва прийняв обрізання відповідно до старозавітного закону для всіх немовлят чоловічої статі. Після виконання обряду дитині дали ім’я, провіщене архангелом Гавриїлом в день передання благої вісті Діві Марії – Ісус.

Василь Великий – архієпископ Кесарій Каппадокійський – народився в 330 році в Кесарії. Його родина була дуже відомою та щиро відданою християнській вірі. Одержавши блискучу освіту в Кесарії, Василь став на шлях аскетичного життя: був читцем у церкві, а потім роздав усе своє майно біднякам й започаткував обитель для ченців. До своєї обителі він запросив Григорія Богослова, із яким потоваришував у роки молодості. Ченці в обителі жили в суровому утриманні, багато працювали, постійно вивчали Святе Письмо. Василь Великий уклав збірник правил праведного життя.

Після смерті єпископа Кесарійського посвятили в сан Василя. За часів розколу християнської церкви цей святий отець зробив дуже багато для віруючих людей, зокрема допомагав їм не втратити віру, закликав до терпіння, смирення та мужності. Він відмовив у сприянні імператору Валентину, не злякався навіть погроз смертною карою. Пізніше Василь Великий заснував два монастирі – жіночий і чоловічий, у кожному окрузі своєї митрополії утримував богадільні та будинки для прочан. Його життя – справжній зразок для наслідування.

За народними прикметами, ніч перед Новим роком ясна й тиха – буде рік спокійний та щасливий; сонце ясне зійде – буде добрий урожай садовини; іній вкриє рясно дерева – буде добрий урожай зернових; частина неба закрита на Новий рік хмарами – звідти слід сподіватися щастя й урожаю; випаде в цей день сніг – щасливий рік буде; туман віщує гарний урожай.