Днями на електронну пошту нашої редакції надійшов лист від Р. Панчишина з коментарем до тих подій, що розгортаються в нашому місті та у с. Сопошин (Жовківський р-н Львівської обл.) навколо пам’ятника Тараса Шевченка. Наводимо короткий зміст звернення, оскільки усі подробиці справи вам відомі з попереднього числа «Нашої газети» (№ 1 від 6.01.2012 р.):

«Перш за все я хочу звернутися до громади м. Новодністровська і повідомити, що пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченко в м. Новодністровську встановлений на законних підставах. Про що свідчать відповідні документи і відповіді від правоохоронних органів на заяви пані Островської з с. Сопошина, що пам’ятник Т. Шевченка переданий законно і підстав для реагування немає. …Пам’ятник Т. Г. Шевченка отримав друге дихання в м. Новодністровську. …Якщо міська рада відмовляється обслуговувати пам’ятник Шевченка, то я готовий за власні кошти це робити. Тому що пам’ятник Т. Г. Шевченку встановлений для громади міста Новодністровська і його майбутніх поколінь».

Натомість громадськість міста висловлює свою принципову позицію з цього приводу. Справді, встановлення монумента Тарасові Шевченку на місці пам’ятного знаку було довгоочікуваною подією для новодністровців. Тому, зважаючи на це, колишній міський голова Р. Панчишин підписав у липні минулого року розпорядження про організацію урочистого заходу з нагоди відкриття скульптури Кобзаря у нашому місті. Проте на численні запити представників депутатського корпусу Новодністровської міської ради про походження та авторів пам’ятника екс-голова не дав чіткої відповіді, посилаючись на те, що монумент є подарунком групи львівських митців. Тепер же із засобів масової інформації та, власне, очевидців сумно-звісних подій громадськості стали відомі справжні обставини появи Тараса Григоровича у Новодністровську. Отже, підозри були не безпідставними. Прикро, що Т. Г. Шевченко не отримав другого дихання у новому домі, а навпаки став об’єктом спекуляцій.
Громада Новодністровська вимагає від Р. Панчишина пред’явити усі необхідні документи на скульптуру Т. Г. Шевченка згідно із Наказом Держбуду та Мінкультури України «Про затвердження Порядку спорудження (створення) пам’ятників і монументів» (від 30.11.2004 р. № 231/806), аби із дотриманням усіх законодавчих вимог його можна було б узяти на баланс міської ради. А також залагодити конфлікт між новодністровською та сопошинською громадами, який виник в результаті факту виявлення у нашому місті галичанського пам’ятника, оскільки усі ці події завдали моральної шкоди мешканцям Новодністровська та ганебно позначилися на іміджеві міста-енергетиків.
Лідія ЖЕЛЄЗНА