Чорнобиль... Сьогодні це слово гірким болем відлунює у наших серцях.
26 квітня Україна та й увесь світ вшановували пам’ять героїв Чорнобильської трагедії, яка сталася в невеличкому українському містечку, що потопало в зелені вишень та яблунь.

До цього марафону долучились й учні 10-Б класу Новодністровської гімназії, які провели відкритий захід разом із класним керівником В. П. Білавою, аби наголосити дітям, що віра та надія на краще майбутнє все ж таки є, та згадати ті страшні події, які гірким полином ятрять нам душу.Під тривожний дзвін ввійшли ведучі і розпочали зустріч поезією. Пригадуючи трагічну подію, учні розповідали, як все це починалося, як біда розчинилася у духмяному повітрі, у рожевому цвітінні дерев. Старшокласники згадували невеличке українське містечко Чорнобиль, біблійні мотиви, де Іван Богослов предрік за дві тисячі років Чорнобильську катастрофу. Усі, вкотре затамовуючи подих, мимоволі пережили ті хвилини, коли не було жодних сигналів про небезпеку, ніяких звісток про евакуацію – лише згодом пролунала інформація про негайний вивіз населення. Люди були забрані з вулиць, дехто встиг узяти в руки необхідне; ніхто не думав тоді, що назавжди покидає рідну домівку. Метушня, сльози, розпач... Усі збиралися від’їжджати, забувши, що завтра – Великдень... Дехто біг до могил рідних, щоб попрощатися. А навколо нестримного лунали дзвони страшної Чорнобильської біди…

Цей урок назавжди залишиться в наших серцях, вразивши фактами про величезні втрати, що зазнала наша ненька Україна, багато мужніх молодих хлопців, котрі полягли, рятуючи наші життя. Шість героїв у чорних рамках, погляди яких навіки застигли у Вічності, дивилися нам в душу, а на вустах – німе запитання: «Як могло таке статися?». Ми вшанували пам’ять кожного із тих, хто кинувся у полум’я і загинув, хвилиною мовчання. Та найбільше вразили кожного із нас відео евакуації, де висвітлено всі наслідки страшної катастрофи, все те, що відбувалося у ті часи.
Учні зачитали художні твори, які розкривають цю страшну подію, а саме вірші «Спаси їх, Боже», «Журавлі» та «Чорнобильський дзвін»
На закінчення пролунала пісня Наталії Май «Чорнобиль». Нікого не залишив байдужим захід, що ще раз нагадав нам про чорний біль нашої землі, адже скільки б не минуло років, це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи.
Маріна Харабара, Анастасія Перевізник,
учні Новодністровської гімназії